Міжнародні стандарти незалежності суддів

       На міжнародному рівні питання забезпечення права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом було вперше поставлене у Загальній декларації прав людини 1948 р. Згодом це право було закріплене та розвинуте в таких міжнародних договорах, як Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., в інших універсальних та регіональних міжнародних документах.

      В рамках Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, інших міжнародних організацій та конференцій розроблені конкретні рекомендації щодо стандартів незалежності суддів. Відповідно до них суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого зовнішнього впливу, тиску, погроз чи втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку чи будь-якої причини. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує. Суддя має бути вільним від зв'язків з виконавчою чи законодавчою гілками влади або впливу з їхнього боку. Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний приймати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.

        Незалежність суддів при здійсненні правосуддя, насамперед, є основоположною гарантією забезпечення верховенства права, прав громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому.

    З урахуванням зазначеного, на офіційному веб-сайті Донецького апеляційного господарського суду рубрику «ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА СУДУ» доповнено новою групою «Міжнародні стандарти незалежності суддів» з добіркою текстів міжнародних документів, які містять рекомендації стосовно формування судової влади та забезпечення незалежності суддів.