В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Апеляційне провадження передбачає такі етапи (стадії) розгляду судових справ, як підготовка до апеляційного розгляду справи, розгляд справи та вирішення справи по суті.
Кожна стадія судочинства характеризується сукупністю процесуальних дій, об'єднаних однією найближчою метою.
Одним із етапів апеляційного провадження є підготовка до апеляційного розгляду справи. Підготовка до апеляційного розгляду справи складається з послідовних дій суду та передбачає реєстрацію, оформлення справи в апеляційній інстанції та призначення справи до розгляду.
Розглянувши апеляційну скаргу, за відсутності підстав, що зумовлюють її повернення, колегія суддів у складі трьох осіб постановляє ухвалу про прийняття скарги до апелційного провадження, в якій зазначаються місце, дата та час слухання справи.
Розгляд апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду відбувається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, в чому і полягає особливість розгляду справ в апеляційній інстанції.
Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу. Водночас надання відзиву на апеляційну скаргу є правом учасника судового процесу, а не його обов'язком. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду та не може бути підставою для відкладення судового засідання навіть у тих випадках, коли, призначаючи справу до розгляду, суд зобов'язав іншу сторону надати відзив, оскільки апеляційна інстанція розглядає обґрунтованість не відзиву, а апеляційної скарги. За змістом і формою відзив на апеляційну скаргу має відповідати приписам ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги, якщо така відмова суперечить законодавству або порушує чиїсь права і охоронювані законом інтереси.
Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою особою.
За результатами розгляду справи по суті апеляційний господарський суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приймає постанову, яка набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в триденний строк.
Постанова приймається іменем України відповідно до вимог ч. 5 ст. 124 Конституції та має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини, які повинні містити відомості, зазначені у ст. 105 Господарського процесуального кодексу України.
_03_03.png)
